Сторінка Батькам

Що таке інтернет-залежність?

У підлітковому віці все частіше зустрічається інтернет-залежність. Якщо вчасно не провести її лі­кування, дитина з ще незміцнілою психікою стає психічно неповноцінною, для якої реальність не має ніякої радості. Такі діти частіше страждають ожирінням, вони більш схильні до розвитку фізичних за­хворювань. У них розвиваються почуття тривоги, соціальна фобія і нав‘язливі стани. А починається все це з надмірного захоплення новою «іграшкою», яку сьогодні звуть Інтернетом.

Ознаки інтернет-залежності:

  • ейфорія або просто гарне самопочуття від «спілкування» з комп’ютером;
  • неможливість зупинитися і припинити проведення часу в мережі;
  • збільшення часу, яку дитина проводить за комп’ютером, а не з сім’єю чи друзями;
  •  за неможливості перебувати за комп’ютером вона відчуває депресію і роздратування;
  • залежність від Інтернету супроводжується проблемами в навчанні.

Батьки мають занепокоїтися, якщо:

  • у підлітка спостерігається нав’язливе бажання перевірити свою електронну пошту;
  • перед онлайн-сеансом дитина відчуває сильне збудження;
  • онлайн-сеанси стають тривалішими;
  • кількість грошей, що витрачаються в режимі онлайн, збільшується.

Якщо ви помітили такі ознаки – зверніться до  психолога. Він проведе з підлітком бесіду і з ’ясує, чи необхідно йому лікування.

Наслідки інтернет-залежності

Залежність від мережі не викликала б побоювань, якщо вона не позначалася б на здоров’ї.

Фізичні симптоми:

  • сухість в очах;
  • головні болі:
  • болі у спині;
  • зміна режиму сну;
  • розлади сну;
  • недотримання особистої гігієни;
  • пропуск прийомів їжі;
  • об’їдання за комп’ютером;

Варто пам’ятати!

Організм людини вимагає:

  • рухливого способу життя;
  • дотримання режиму сну і харчування;
  • забезпечення всіма необхідними вітамінами і мінеральними речовинами;
  • свіжого повітря;
  • сонячних променів.

Інтернет-залежність перешкоджає дотриманню кожного з пунктів. Внаслідок цього дитина з часом має такі проблеми зі здоров’ям:

  • синдром карпального каналу (тунельне ураження нервових клітин у руці через перенапругу м’язів, щоб його позбутися, необхідно робити хірургічну операцію);
  • короткозорість;
  • бліда шкіра, спричинена перебуванням у приміщенні, що не пропускає достатньо сонячні промені;
  • порушення обмінних процесів через слабке надходженням мінеральних речовин і вітамінів в кров;
  • знижена витривалість через відсутність фізичного навантаження;
  • дисфункції в легенях внаслідок відсутності свіжого повітря і фізичних навантажень.

Проводьте більше часу зі своїми дітьми, спілкуйтесь, читайте і відпочивайте разом, не будьте байдужими до їх здоров’я і майбутнього.

Поради батькам

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття.

Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей. Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.

Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад.

Якщо:

  • Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
  • Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
  • Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
  • Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
  • Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
  • Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
  • Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
  • Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
  • Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
  • Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Кілька коротких правил:

1.Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву ) говорити дитині, що вона гірша за інших.

3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.

4.Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.

6.Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.

7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

8.Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.

9.Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.

10.Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.

11.Визнайте право дитини на помилку.

12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.

13.Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.

14.І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.