«Лунай, величне наше слово!»
Хтось із великих сказав: «Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвісті держави, володарі, раби. На порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки. Гори перетворюються на купи каміння. Все стає тліном і прахом, а написане слово залишається». Залишається і несе крізь час голос людської душі. Це одне з найбільших див нашого світу. Диво написаного, надрукованого слова, яке пережило століття й покоління.
Сьогодні, 21 лютого, – унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля. Саме з нагоди цього, дружня ліцейна родина зібралась, щоб ще раз пересвідчитись у красі і милозвучності нашої рідної, батьківської мови. На тематичній лінійці у цікавій, ігровій формі учні повторили вже давно знайоме та дізнались нове про українську мову.
Маємо надію, що наші учні прославлятимуть не лише в цей день мову рідну, пісню українську, а й у повсякденному житті. Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних! Цьому бути!
