До 65-річчя ліцею…
На північно-західній околиці міста Олександрія, в мальовничому зеленому куточку на Покровській площі (площі Кірова), 18 знаходиться будівля Державного навального закладу «Олександрійський професійний ліцей». Завітавши до головного корпусу ліцею, давайте одразу ж ознайомимося з розкладом занять.
Перший урок – історія
Історія – це невеличкий екскурс в минуле, щоб згадати як все було, як закладався творчий фундамент нашої домівки, яку ми сьогодні гордо іменуємо Професійним ліцеєм. Днем народження нашого ліцею вважається 10 жовтня 1955 року, коли гірничопромислова школа № 1 була реорганізована в технічне училище № 3, яке майже за 60 років існування неодноразово реорганізовувалося, поки 30 серпня 2002 року не стало Олександрійським професійним ліцеєм, а пізніше, у 2015 році, Державним навчальним закладом «Олександрійський професійний ліцей»
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2015 року № 342 «Деякі питання діяльності державних професійно – технічних навчальних закладів м. Олександрія Кіровоградської області», наказу директора департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 01 квітня 2015 року № 142 «Про утворення комісії з припинення професійно – технічного училища № 7 м. Олександрія, Кіровоградської області та Олександрійського професійно – технічного училища № 33 Кіровоградської області шляхом їх приєднання до Олександрійського професійного ліцею» Олександрійський професійний ліцей став осередком професійно-технічної освіти у місті Олександрія. А відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2016 № 963 «Про реорганізацію Олександрійського професійно-технічного училища № 17 Кіровоградської області» припинено Олександрійське професійно-технічне училище № 17 Кіровоградської області шляхом приєднання до ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ». Тепер ліцей став осередком професійно-технічної освіти у місті Олександрія.
Ми просто не можемо не згадати людей, які зараз вже знаходяться на заслуженому відпочинку, адже вони були першими.
Першим директором училища був Шарковський Іван Іванович, за фахом викладач історії, який зібрав навколо себе сильний, творчий колектив, який працював, не покладаючи рук, навчаючи і виховуючи справжніх майстрів своєї справи. На зміну першому директору приходили інші талановиті керівники, а саме: з 1973 по 1993 роки училище очолював Марущук Григорій Омелянович , з 1993 по 1998 роки – Жигун Микола Іванович, з 1998 по 2001 роки директором була обрана Верещак Галина Аркадіївна, з 2001 по 2016 роки очолював Посухов Руслан Іванович, а з 2016 року і до нині ліцей успішно очолює Мужиков Костянтин Вікторович.
Першим бухгалтером училища був Головко Юрій Олександрович, першим фельдшером – Жданова Марія Яківна, першими водіями – Костюченко Микола і Чорний Іван Григорович, першою прибиральницею навчального корпусу працювала Панкова Наталія Григорівна.
Засновником бібліотеки училища є Петруніна Інна Дмитрівна. Спочатку існування училища до 1990 року старшим майстром в/н був Заіка Іван Іванович.
Саме цим людям та їхнім колегам ми вдячні за їх наполегливу працю, за те, що їх вклад в училище надихає нас для подальшого розквіту рідного закладу сьогодні.
Другий урок – трудової слави
Творцями трудової слави нашого ліцею були майстри виробничого навчання, які по 20-30 років відпрацювали в училищі. Майстри виробничого навчання гірничих груп: Варфоломеєв Петро Кирилович, Федан Іван Лук’янович, Подвиженко Іван Терентійович, Куженко Іван Васильович, Костеров Микола Іванович. Майстри виробничого навчання груп електриків: Петрунін Яків Миколайович, Будкевич Євгеній Єфимович, Татарін Леонід Олексійович, Свірський Едуард Вітольдович, Котенко Микола Гнатович. Майстри виробничого навчання інструментальників: Гаврилов Іван Олексійович (його ім’я носить навчальна майстерні токарів), Соломатін Василь Георгійович. Майстри виробничого навчання автослюсарів: Чепінога Віктор Степанович, Руденко Володимир Пантелійович. Майстри виробничого навчання продавців: Бойко Ніна Іванівна, Переухенко Людмила Миколаївна. Майстри виробничого навчання кухарів: Почевалова (Осипова) Алла Павлівна, Чередніченко Єлизавета Опанасівна, Попова Валентина Павлівна, Вишневецька Наталія Сергіївна, Бондаренко Валентина Миколаївна. Майстер виробничого навчання теслярів: Марковський Микола Іванович. Майстри виробничого навчання швачок: Чорна Валентина Степанівна. Майстри виробничого навчання токарів: Аксьонова Лариса Василівна, Нога Віталій Тимофійович, Кліменко Василь Іванович, Гауда Віктор Іванович.
Третій урок – бойової слави
Життєвою і моральної окрасою ліцею були педагоги і працівники, ветерани Великої Вітчизняної війни Шарковський I.І, Петрунін Я.М., Костеров М.І., Соломатін В.Г., Головко Б.Ф., Харченко А.І., Куніцький В.З. та офіцери запасу: Лін Г.Б. – командир ескадрильї в/ч, майор запасу Ларін О.В. – підполковник запасу, які надихнули своїм прикладом випускників училища виконувати інтернаціональний обов’язок в Афганістані. З них не повернуться до рідного дому учні училища – Піженко Леонід, Гризан Михайло. Сьогодні теж випускники нашого ліцею боронять землю на Сході України, деякі з них пішли у вічність. Це – Пойда Артем, Бендєров Максим, Кулигін Олег.
Четвертий урок – педагогіка
В 1984 р. в результаті реорганізації профтехучилища у середнє – кількість учнів збільшилась майже втричі. За майже 60 років існування працівники нашого ліцею віддали своє серце понад 20-ти тисячам спеціалістам – справжнім майстрам своєї справи. В кожному з них частка праці викладачів ліцею та майстрів ліцею. За добросовісне відношення до роботи педпрацівники училища мали і мають державні нагороди: Заіка І.І. — старший майстер – “Відмінник профтехосвіти СРСР, делегат з’їзду партії КПРС, Репенько Ф.О. – “Відмінник профтехосвіти СРСР”; Федан І.Л., Свірський Е.В. – звання майстер “Золоті руки”; Татарін Л.О. — “Кращий раціоналізатор профтехосвіти СРСР” та кращий раціоналізатор Кіровоградської обл.; Пономарьова Е.Т. – викладач суспільних дисциплін, “Відмінник профтехосвіти СРСР”, “Відмінник народної освіти України”, делегат V з’їзду вчителів України, занесена в Почесну книгу трудової Слави міста Олександрії, нагороджена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР; Ларіоненко А.Н. – “Відмінник народної освіти України”; Свірський Е.В. – “Відмінник народної освіти України”. Викладачі Павлютенкова Л.Г., Смірнова С.Є, Гетьманець О.О., Кобелєва В.В. – нагороджені Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України. Заохочувальною відомчою відзнакою Міністерства освіти і науки України нагрудним знаком «Відмінник освіти України», 2006 та «А.С.Макаренко», 2010 нагороджена Шабанова Світлана Василівна, заступник директора з навчально-виробничої роботи.
П’ятий урок – виробниче навчання
В далекі 50-70 роки 20 ст. училище готувало робітників таких професій: енергетиків, сантехніків, автослюсарів та водіїв, токарів, радіомонтажників та слюсарів-складальників радіоапаратури, машиністів електровозів підземних устаткувань, кріпильників, гірноробочих очисного забою, машиністів екскаваторів, швачок, теслярів, кухарів та продавців.
Звичайно, в наш час багато що змінилося – тепер в ліцеї готують електриків, автослюсарів, кухарів, кондитерів, продавців та рівень підготовки учнів залишився таким же високим.
Старшими майстрами працювали: Заіка Іван Іванович -з дня заснування до 1990 року, Міхалєчко Анатолій Олексійович, Камінський Анатолій Олексійович, Свірський Едуард Вітольдович, Яковенко Надія Миколаївна, Фоменко Раїса Костянтинівна. Їхню естафету по підготовці фахівців високого рівня успішно прийняла Шабанова Світлана Василівна та після чергової реорганізації шляхом об’єднання ПТУ №33, ПТУ№7 та приєднання ПТУ №17 передала естафету Тягній Аліні Володимирівні, яка зараз творчо керує колективом майстрів в/н.
Шостий урок – урок культури
Неможливо уявити наш ліцей без гуртків художньої самодіяльності, святкових вечорів і творчих конкурсів. Значна частина учнів у вільні години займається в гуртках художньої самодіяльності, в яких відроджуються та поширюються народні пісні, танці, а також народні традиції та обряди. В 70-80 роки училищний хор, в якому співали учні разом з педпрацівниками, славив нашу Україну в піснях “Хліб – усьому голова”, “Земле наша, Земле”, “Гей, співай, козаки”, займавши перші місця у обласних вокально-хорових конкурсах. та ін. Керівниками хору були славнозвісні музиканти міста: Єфременков Іван Григорович, Дерендяєв Афанасій Васильович, Безродній Валерій Федорович, а з 1997 року навчає вокально-хоровому співу Максимчук Алла Яківна, яка сама є випускницею училища. Художня самодіяльність училища в обласних оглядах-конкурсах систематично посідає призові місця. Нині ж в ліцеї багаторічний досвід позаурочної роботи з учнями втілює заступник директора з виховної роботи Кобелєва Віта Валеріївна.
Сьомий урок – фізична культура
В нашому ліцеї налагоджена активна спортивно-масова робота, проводяться спортивні змагання з: футболу, волейболу, баскетболу, туризму, настільного тенісу, з шахів та шашок. Ми пишаємось тим, що в 60-70 роки був викладачем фізкультури Ленков Микола Гнатович. Він виховав футболіста “динамівця”, який грав за ФК Московське та Київське “Динамо”, за Кіровоградську “Зірку” Миколу Латиша, нашого випускника, який потім і сам став видатним тренером. В 60-ті роки в Київському “Динамо” грав випускник училища Кириченко Василь. В 70-ті роки випускник Абрамович Євген був воротарем ФК «Шахтар» (Олександрія), а потім тренером ФК «Кристал». Також прославились в футболі наші випускники Максимов Володимир – тренер ФК «Кристал-Аметист» та Вітер Дмитро – гравець ФК «Геліос» (Харків). З 1998 року славну переможні традиції підхопили викладачі фізкультури Рахматуліна Тетяна Георгіївна та Рахматуліна Наталія Георгіївна, а пізніше – керівник фізичного виховання Сичов Віталій Юрійович. Ліцейні спортсмени завжди стоять на почесному п’єдесталі першості у міських і обласних змаганнях.
Восьмий урок – урок сучасної історії
В нашому розкладі занять останній урок нерозривно пов’язаний з першим, тому що існує зв’язок поколінь та непорушність традицій. Наш ліцей живе традиціями, які він плідно продовжує, примножує та пишається ними. Гордість нашого ліцею – його колектив. Він формувався протягом багатьох років і характерною ознакою його є відсутність «випадкових» людей. Саме руками небайдужих майстрів своєї справи за останні 20 років були створені сучасні кабінети, майстерні, лабораторії, які відповідають вимогам 21 століття. Урок сучасної історії для нашого ліцею тільки розпочався, але судячи з вдалого почину, його продовження буде достойним. Уроки в ліцеї на сьогодні закінчились, але ліцей продовжує працювати на майбутнє нашої держави, адже не випадково девізом ліцею ми обрали такі слова – «Працюємо для майбутніх та нинішніх поколінь!»
