Сторітелінг – гра чи супер – метод для покращення засвоення нової інформації?
Всім без винятку подобається слухати цікаві захоплюючі історії – і не дивно, адже люди полюбили їх дуже давно – ще тоді, коли мало хто був писемним, не було книг, Інтернету та інших популярних на сьогодні джерел інформації. Разом з тим, сучасні здобувачі освіти губляться в потоці інформації, їм буває складно запам’ятати великі обсяги нецікавих фактів, і, як наслідок, втрачається інтерес до навчання. Саме тому в педагогіці набуває популярності метод сторітелінгу, при якому пояснення нової інформації, необхідної для запам’ятовування, відбувається за допомогою захоплюючих емоційних історій. Як використати сторітелінг на уроці?
Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.
Яким буває сторітелінг?
Розповідати захоплюючі історії може викладач (наприклад, на початку вивчення теми – для того, аби вмотивувати здобувачів освіти чи допомогти запам’ятати складну інформацію). Учні його пасивно слухають, а тому такий сторітелінг називають пасивним. Активний сторітелінг – це самостійне розповідання історій учнями, яке викладач може практикувати або впродовж вивчення теми або наприкінці її, аби закріпити набуті знання.
Одним напрямком із сюжетів сторітелінгу є квест. Сюжет: головний герой – ціль – зміна кількох локацій та вирішення в кожній з них певних задач – почергове досягнення міні-результатів – тріумф. Цей сюжет доцільно використати там, де необхідне моделювання проблемних ситуацій, розв’язання аналітичних задач, закріплення набутих навичок та вмінь. Також існують такі сюжети , як перемога над монстром, перемога (класичний), попелюшка та день бабака. Всі вони знаходять своє застосування на різних етапах уроку та спонукають для мотивації, пояснення процесів або явищ, вибору способів вирішення певних проблем чи задач.