З пісні слів не викидають….
Чорний птах розправив крила,
Біль і смуток полонили.
Україну, мов дівчину,
Обійма печаль.
Розділю печаль з тобою
І нехай над головою
Білим птахом відлітає
У блакитну даль!
Я нікому не віддам твою весну,
Край зелений і незайману красу,
Дикий ліс, квітучий яблуневий сад,
Тиху велич переплетених Карпат!
Україна – моя радість і журба,
Моя тиха, віком стомлена сльоза.
Ми разом з тобою будемо завжди,
Моя пісне, білим голубом лети.
Ланцюгом могутнім гори
Затягли її простори,
Україна, мов дитина,
Притулилася.
Зачароване красою
І блискучою росою
Жовте сонце охоронцем
Зупинилося.
Україна – моя радість і журба,
Моя тиха, віком стомлена сльоза.
Ми разом з тобою будемо завжди,
Моя пісне, білим голубом лети.
Автор слів – Олена Мельник